Блоги

Блоги

Католицького Медіа-Центру

  • Головна
    Головна This is where you can find all the blog posts throughout the site.
  • Мітки
    Мітки Displays a list of tags that has been used in the blog.
  • Блогери
    Блогери Search for your favorite blogger from this site.
  • Увійти

Posted Автор: Створено: в KMC

Невже хтось може собі уявити, що Господь запросив Марію до безпосередньої участі у відкупленні людства, і обійдеться без її допомоги в кінці історії?!

Tagged in: Знаки часу

Posted Автор: Створено: в KMC

Чи є щось надійне в цьому світі, но що можна спертися без страху розчарування? Як не дивно, але це віра! Віра, яку не можна бачити, яку не можна довести; саме вона не розчаровує, як ті ідеології, котрі намагаються її осмішити і викорінити. От такий парадокс: тривале не те, що надійно емпірично доведене і наукове, а те за чим тужить людське серце. Дозволь серцу тужити на повну і ти досвідчиш зцілюючий дотик Бога, який тільки і є єдиною достатньою і повною відповіддю на цю тугу нашої душі.

Posted Автор: Створено: в KMC

Христос Воскрес!

Радість...

Posted Автор: Створено: в KMC

Не складно зауважити певну кризу в цьому розділі "Блоги".

Posted Автор: Створено: в KMC

Якщо спробувати подивитися на світ з іншої точки зору,

Posted Автор: Створено: в KMC

Черговий Адвент нашого життя... Тобто чергове "надходження" Господа.

Posted Автор: Створено: в KMC

 

Вшанування Христа - Царя Всевсіту перш за все схиляє до думки: а хто такий цар?

Posted Автор: Створено: в KMC

Осінній настрій в листопаді особливо надихає на роздуми про вічне життя і майбутнє цього світу. На щастя, (і це насправді для нас велике благо) ми не знаємо нашого майбутнього, не можемо бути впевненими навіть в тому, що станеться з нами завтра.

Posted Автор: Створено: в KMC

Краса повсякденного життя відкривається в непомітній, але повсякчасній таємниці Присутності.

Posted Автор: Створено: в KMC

У вирі подій не часто приходиться визначити слова, щоб ними описати і передати внутрішнє справжнє відчуття плину життя. 

Posted Автор: Створено: в KMC

Так сталося, що святкування Дня Незалежності України для католика латинського обряду співпадає з літургійним святом Апостола Вартоломея. Не думаю, що слід сприймати це як вагомий знак для нашої державності, однак вважаю, що в цьому “збігові” можна відкрити ключ до розуміння національної ідентичності і патріотизму в світлі християнської віри.

Posted Автор: Створено: в KMC

 

“Спочатку нас били, а потім змушували переодягатися в костюми вампірів, тигрів, потім змушували пити кров, для того, щоб ми стали «дітьми диявола»”, – так діти згадували події, що відбулися на місцевому цвинтарі під час по справжньому диявольського судового процесу, що відбувся в місцевості Басса Моденезе в Італії. Суд, який тривав сімнадцять років, був сповнений описів найогидніших злочинів проти дітей, котрих б'ють, ґвалтують, убивають і ховають живцем.

Posted Автор: Створено: в KMC

Здається, машину часу ще не винайшли...(або нам не кажуть!)

Posted Автор: Створено: в KMC

 

“Папа Франциск закликає вибачитися перед геями”  (The New York Times), “Папа: геї та інші маргінали заслуговують вибачень” (The Washington Post),  “Папа каже, що Церква повинна просити вибачення у геїв за терапію минулого” (Rauters).

Posted Автор: Створено: в KMC

Недільний ранок – це найкращий час помітити сонце...

Posted Автор: Створено: в KMC
Ось уже кілька тижнів я перебуваю в м.Дохук, що на півночі Іраку.  
Мешкаю неподалік церкви, де кожної неділі і свята збирається багато християн.Цілі родини, батьки і діти, старші і зрілі, юнаки та дівчата. Все як вдома. Не відчувається брак розуміння, бо навіть із  дефіцитом слів можна обмінятись просто посмішкою. Люблю особливий момент тиші, коли передаючи знак миру вловлюєш тепло долоні ближнього....  Та зараз хочу поділитись чимось іншим.
 
 І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.
(Від Матвія 27:66)
 
 Один з уривків Святого Письма, який супроводжує цього року моє святкування Христового Воскресіння.  
      В селі, на Львівщині , де я  проживала і виховувалась, була гарна традиція перед Великоднем . Молоді хлопці, вбрані як воїни, стояли  по-черзі при гробі Ісуса, від пятниці аж до Недільної Літургії.
 Сьогодні, в такий особливий  святковий момент, тут в Дохуку, помітила одну річ.  
 В моїй теперішній парафії воїни дуже справжні. Зі справжнею зброєю . Захищають дуже справжніх парафіян. Тих -хто не боїться, дітей та їх батьків, старших і зрілих, юнаків та дівчат. І може їм абсолютно байдуже до того, в чиєму святі беруть участь, може також бояться, не знаю... Але дивлячись на них, моє серце атакували думки страху, проте, вони розвіялись із співом 
 
 !ܡܫܝܚܐ ܩܡܠܗ
Христос Воскрес!
 
Вітаю кожного і ділюсь цією сердечною радістю бо
 
Нема його тут,  Він воскрес. (Мт.28.6)
 
 бо Наш Господь ЖИВИЙ!  Дуже Реальний! І надзвичайно близько! 
 Знаєте? Відчуваєте? Живете радістю Воскресіння? То поділіться нею з тим, Хто поруч.
Помоліться за тих, хто через парадоксальні оставини і абсолютно нелогічні (бо зло не має логіки) зараз носить статус "біженця".
 І прокинувшись врешті - просто дійте!
 

Posted Автор: Створено: в KMC

resansВ наш час часто нарікають, що світ став гіршим, що люди стали більш егоїстичними і не думають про Бога, не дякують Йому за те, що він нам дає. Ну і, звичайно, часто звучить фраза: "А от раніше люди були кращі і добріші". І от згадався мені сьогодні Ренесанс і що він приніс людству окрім стилю в мистецтві і прогресу.

Posted Автор: Створено: в KMC

Щось з Нового Року... З особливою подякою о.Міклошу OP

 

      В просторі, наскрізь пронизаному запахом чоловічого поту і медикаментів, лунала щира коляда. Напівтемне приміщення з дешевими лампочками освітлювали світлі очі. Зіниці хоч і змінені від діі ліків все ж випромінювали тепло.  У кожного власника таких очей свій світ,який так незрозумілий оточуючим. Та мабуть спільним є те,що кожен,хто звик називати себе “нормальний” і в кого в графі “захворювання” не стоіть код “F” , вперто будує стіни у стосунках з такими людьми. Можливо часом і сам боіться, що стане з такими очима або вже є. Можливо... І таких “можливо” дуже багато.

      Та я зовсім не про те. Хотіла сказати про Світло в очах людей. Кожен з нас наділений цим світлом і ніхто не може нас від нього позбавити. Часом ми можемо знецінювати інших людей, закриватись темними шторами повік від світла інших, називати невдахами і шизофреніками,дебілами і алкоголіками, аватарами і ідіотами... але ми ніколи не можемо загасити світла в очах інших,таких же як і ми,хоча можливо навіть трішки інших та все ж досконалих.

 

Я Вірю в Досконалого Бога,Досконалу і Чисту Любов, в Досконале Світло, що зійшло з неба і оселось між нами!

І Мій Досконалий Бог, якого прославляють люди в колядах, не міг створити щось недосконале…

 

 

(с) фото з https://ru.pinterest.com/pin/397442735842507346/

Posted Автор: Створено: в KMC

College St-Michel-BxlСьогодні потрапив на Святу Месу в Брюселі і хочу трохи поділитися своїми враженнями. Останнім часом у нас багато говорять про проблеми з вірою і з сім'єю в Європі. Про сім'ю скажу лише, що щоденно зустрічаю "європейські" родини, в яких по 4-5 дітей, і це не одиничні випадки.

Posted Автор: Створено: в KMC

“ І вона породила свого сина первородного,сповила його та поклала в ясла,бо не було їм місця в заїзді”. (Єв.від Луки 2.7)

 

 

“бо не було їм місця в заїзді”. Роздумую над цими Словами вже майже тиждень. Емоційно вони викликали у мене жалість до молодої родини, з іншої сторони злість на тогочасних мешканців і самого кесаря Августа. Тоді спробувала ці слова вписати на сторінки мого життя. І згадались ось такі три історії:

 

Якось після какаоювання з друзями один приятель запропонував нам повідвозити всіх по хатинках. Чи то із ввічливості чи то із інших причин кожен з присутніх відмовився. Ввечері на фб мессенджер мені прийшло повідомлення від друга ” Чому, на мою думку, люди відмовляються, коли їм хочуть послужити?”.

 

Колись я зустріла друга, який мені дуже імпонував. Оскільки готовилась до зустрічі,то притащила з собою улюблену книжку. Мені справді хотілось поділитись з Ним, чимось найліпшим, що маю. Тим паче знала, що він також любить читати. Та друг прочитавши назву сказав: “Ти не образишся, якщо я не прийму цієї книги”.

 

 

Одного разу в часі Різдва,  по дорозі до храму я зустріла свою подругу, яку давно не бачила. Мені хотілось її обійняти і я навіть зробила крок на зустріч і вже розкрила руки...але дівчина просто привіталась і пішла вперед.

 

Часом я не готова прийняти чийогось служіння, чийогось щастя для мене. Часом до цього не готові мої ближні. Мабуть щось схоже було і тоді, понад 2000 літ тому у Вифлиємі. Не знайшлося хати, яка б прийняла Світло і Народження Любові, втіленого у маленькому Ісусові. Не знайшлося чутливого серця і спраглого до благословення.

Бажаю кожному і собі зокрема чутливості на благословення з Небес втіленого через інших. Аби у наших серцях знайшлося місце...

                       Gloria in Excelsis Deo!

 

 

фото з сайту http://www.ebibleteacher.com/children/lessons/jesus-birth

 

 
 
 

Авторизація

Підписатись на розсилку